Відрізки життя прийнято рахувати парами стоптаного взуття. Так чимчикуєш собі роками, відкриваючи нове та споглядаючи старовинне. І коли шкіряні черевики починають муляти ноги, то чомусь мимоволі згадуєш здоровенні дерев’яні шкарбани, випадково знайдені за пічкою у прабабці. То ніби привіт від самої пані Голландії. Бо хто ж не чув про голландські кломпи!

 

24

Такі черевики з’явилися років 500 тому. Прості селяни та рибалки важко заробляли собі на хліб, то ж витрати на справжнє взуття часто були для них не по кишені, а вологий і прохолодний клімат змушував шукати вихід. Так і з’явилися дерев’яні мешти, які влітку захищали від вологи, а взимку від холоду. Часто, щоб зберегти тепло, всередину вкладали солому або папір. Видовбували такі черевики найчастіше з тополі, але й верба, бук чи осика теж підходять для цього.

«Просто, як пара кломпів», – каже голландська народна приказка. І справді, що там складного: шмат колоди, долото і молоток, дрібка терпіння, трохи чоловічої сили та вправності – і ось вам готові черевики. Та й то було в давні часи, а зараз, коли кломпи здебільшого служать як приманка для туристів, їх виготовляють на верстатах за 10 хвилин за допомогою форм на ліву та праву ноги. Потім фарбують, прикрашають різними візерунками, щоб десь там, у далеких країнах, вони нагадували господарям про чарівну, привітну Голландію.

На їхній рідній землі таке незвичайне взуття можна й досі побачити на деяких фермерах чи рибалках. Вірні традиціям, під вінець голландці також ідуть у кломпах. Яскраві, з різьбленнями ручної роботи, після весілля вони чудово вписуються в інтер’єри, знаходячи собі місце десь на стіні передпокою чи поблизу каміна. Місцеві жартують, що за кількістю дерев’яних черевичків в оселі можна легко дізнатися про особисте життя господарів.

Можливо, ви здивуєтесь, дізнавшись, що кломпи були сертифіковані Європейським Союзом як один з найбезпечніших видів взуття, виготовлених із природних матеріалів. А ще в дерев’яних черевиках ви можете сміливо крокувати як по битому склу, так і по сучасних реагентах, не боячись поранити ноги чи пошкодити чобітки. Голландці твердять, що таке взуття корисне для здоров’я, тому що не здавлює пальці і допомагає м’язам ніг. Вважають навіть, що своїм здебільшого високим зростом місцеві жителі завдячують тому, що їхні предки носили дерев’яні черевики.

Подивитись на різні види кломпів можна у музеї міста Заансе-Сханс. Майстри покажуть вам процес виготовлення взуття, охочі зможуть сфотографуватися, сидячи на величезному чотириметровому черевику, чи навіть розфарбувати пару на свій смак, щоб потім з гордістю показати друзям і знайомим.

Таке дивовижне взуття можна було побачити і в інших країнах. Бойки Західної України та жителі Полтавщини видовбували його з дерева і взували до худоби. За допомогою сабо французькі робітники взагалі відстоювали свої права. Вони кидали дерев’яні черевики, щоб зупинити механізми машин і звернути увагу на свої проблеми – звідси й виникло слово «саботаж». Та як би не називали схоже взуття: шкарбани, довбанки, клоги чи сабо, та, прислухавшись до стукоту по бруківці, ви ясно чуєте: кломп-кломп, кломп-кломп, кломп-кломп…