Українці лише вчаться відверто говорити на тему грошей. У нас своє розуміння багатства, специфічна ситуація у країні, на ринку і свої історії успіху. Boom plus TV відвідав «Час історій з Іриною Снітинською:Money, money» та обрав три історії, аби розповісти вам.

 

Безхатько, який створив власний бренд

102

Сашко Горонді у підлітковому віці потрапив у погану компанію і заробляв крадіжками – крав магнітоли, ланцюжки, сумки. Такий спосіб заробітку давав відчуття крутості, у школі хлопця ніхто не зачіпав, він мав статус у районі, в якому жив. Але в компанії була чітка ієрархія та закони. Сашко помітив, що обраний ним шлях має одне завершення – тюрма. Проте вирватись з компанії було майже не можливо. Мати не могла збагнути серйозності проблеми сина, тому хлопець вирішив: єдиний вихід – втеча.

Він пішов на вокзал і сів у першу ж електричку. Так опинився у Львові. У кишені – 9 гривень, у душі страх, у тілі – втома. Голодний та наляканий, він міг знову почати красти, але не хотів втратити здобуту волю. Почав шукати їжу на вулицях, смітниках, і йому здавалось, що життя завершилось. Далі хлопець знайшов нічліжку, безплатну їжу отримував в релігійній громаді, а ще пізніше потрапив в «Оселю».

У хлопця поверталися віра в себе, довіра до людей навколо, він цінував змогу мати чистий одяг та тепле ліжко, а тому справно працював. Далі був соціальний гуртожиток і перша здобута професія. Втім вона не приносила ні достатньо коштів, ні задоволення. А поруч були люди, які ходили на роботу з радістю. Це мотивувало Сашка шукати відповіді, вчитись, слухати мотиваційні лекції.

У пам’яті закарбувалось фраза, що в кожної людини є талант, просто не кожен готовий працювати і його розкривати. Сашко почав шукати свій талант. Він захопився модою, любив блукати модними магазинами. Якось його увагу привернув красивий наплічник. Коштів придбати його не було, відтак хлопець пошив собі такого сам. Вдалось не з першого і навіть не з другого разу, але коли вдалось – наплічник помічали всі. Якось подруга попросила Сашка пошити їй косметичку. І з цим він впорався добре. Так Сашко почав шити і заробляти. Справа захопила, талант було знайдено. Нині бренд «Горонді» пропонує красиві гаманці, бананки і наплічники.

 

Світ врятує сміх

103

Валерія Мандзюк – наймолодша дитина з бідної сільської багатодітної сім’ї. Батько покинув родину, коли дівчинці було три роки. Зазвичай доля сільських дітей визначена наперед – хлопці – на заробітки, дівчата – заміж. Багато хто не закінчує навіть 11-ти класів школи. Валерія все зробила по-іншому – захотіла вчитись і досі не заміжня.

З дитинства дівчина багато працювала по господарству. Іграшок, уваги, дозвілля – такого не було. Коли їй виповнилось 9 років, у мами стався перший інсульт. Паралізувало праву частину тіла. Жінка втратила пам’ять, не рухалася певний час і не говорила. Валерія пригадує, що саме тоді вперше відчула рятівну допомогу почуття гумору. Бувало приходила до мами, яка просто лежала і не рухалася, і казала: «Мамо, ну що, ходімо на дискотеку?» За якийсь час у мами стався другий інсульт… Від емоційного навантаження знову рятували жарти.

На першому курсі Валерію не відібрали на конкурс краси, і дівчина помстилась тим, що вийшла і розсмішила зал до сліз. І це був перший стендап. А далі дівчину почали запрошувати на різні конкурси. Доленосна перемога у проекті «Розсміши коміка» принесла їй популярність. Посипались запрошення вести весілля, виступати стендап-коміком, робота у студії свят, де зараз дівчина є топовою ведучою. Незважаючи на те, що Валерію не підтримувала сім’я і в неї не було друзів, вона впевнено жартує і публіка її обожнює.

«Я полюбила своє почуття гумору, те, як я його доношу до людей, полюбила сцену і себе на ній. Хоча я дуже закомплексована людина, якщо чесно, але я придумала, як тим заробляти», – ділиться Валерія.

 

Мрійте! Навіть якщо ваші мрії коштують дорого

104

Василь Дідичин хотів здійснити у своєму житті щось вартісне. Заради своєї мети продав усе: квартиру, машину, навіть обручки, ще й узяв кредит майже на 500 тисяч доларів. Пережив різке знецінення валюти. Сім років Василь тяжко працював і таки здійснив задумане – перетворив засмічені вулиці зі щурами та безхатьками у центрі Ужгорода на пасаж «Гірчичне зерно».На назву провулка надихнуло Євангеліє від Матвія: «Коли матимете віру, хоч як зерно гірчичне, не буде нічого неможливого».

Мрійте! Навіть якщо ваші мрії коштують дорого

 

Нині чоловік надихає: «Ніколи не бійтесь мріяти. Ніколи не дозволяйте комусь говорити, що ви чогось не можете. Якщо чогось хочете – ідіть і беріть! Якщо хочете змінити цей світ на краще, якщо вірите в те, що робите, пам’ятайте: Бог на вашому боці! Мрійте! Навіть якщо ваші мрії коштують дорого!»

 

Наталія Кузьма