Як неймовірно пощастило сучасному чоловікові – суспільство просто «працює на нього». Його поведінка і зовнішність ніби говорять: у мене все супер – позитивна динаміка в кар’єрі, стабільний дохід, невелика економія на сімейних розходах заради купівлі елітного авто, дружина займається всіма домашніми клопотами, діти одягнені і нагодовані. О так! Це справді зумів організувати Я. І чоловік дійсно в це вірить… Недарма ж він відвідує тренінги та навчання із «самомотивації». Там чітко розкривають методи, які рятують від сімейних негараздів, способи подолання кризових ситуацій, техніки оволодіння стосунками. Тепер його сім’я врятована, кар’єра піде вгору, друзі хизуватимуться їхньою дружбою. Він навіть бачить, як у недалекому майбутньому його підлеглі пишатимуться своїм шефом, ділитимуться своїми планами чи проблемами, питатимуть поради. Це все буде так скоро, що йому ніколи відволікатися на такі дріб’язкові сімейні справи, як відремонтувати кран, нагострити кухонні ножі, навіть відвідати шкільне свято, організоване для батьків.

 

113

Так одразу і не скажеш, що справжнє покликання чоловіка – жити заради сім’ї, її благополуччя. Все-таки закрадається думка, що чоловіки реально неправильно трактують свою місію завойовника. Коли раніше вони смислом свого життя бачили державу, владу, жіноче серце, то сьогодні – це все «його еґо». Наш коханий, надія, батько дітей щасливий тільки тоді, коли задоволені його амбіції… А дружина, якщо кохає, всіляко оправдовує його перед дітьми та батьками: мовляв, мрія в нього така, хоче, щоб нам було добре, краще, а коли доб’ється всього, то буде приділяти час нам. Дружина, яка втомилася, але ще кохає, мовчки чекає, поки він сам зрозуміє, що перейшов межу. А та, яка вже вкрай втомилася від обіцянок, роботи, виховання дітей, усіх клопотів, які треба комусь вирішувати, все-таки ще вибирає слова, щоб грубим матом не пояснювати йому, куди це все зайшло.

 

115

А й справді, куди це зайшло? Невже обов’язок чоловіка обмежується тільки зароблянням коштів? А як має жити та, яка також має мрію – бути коханою, захищеною, мати підтримку і, зрештою, повноцінну добру сім’ю? Доки діти будуть мріяти про час, коли тато з серйозного, завжди занятого чувака, перевтілиться в татка, який з ними погуляє, піде на морозиво, придумає щось класне на вихідні, а ввечері пограє в шахи чи монополію? Вони такі малі, а вже розуміють: спочатку робота, потім треба відпочити, а вже потім ми. Мало того, вони так привикли до таких розкладів, що вже не ображаються. Тепер, коли ми в дітях виховуємо впевнену в собі особистість, своїми вчинками робимо протилежне, показуючи, що завжди є щось важливіше від них. В результаті син виростає з розумінням, що чоловік – це банкомат без сімейних обов’язків, а донька вже знає, що чоловік – це те, що ввечері приходить додому і, повечерявши, відпочиває, від напруженого робочого дня, дивлячись телевізор і інколи перериваючись на телефонні розмови та куріння. Такий хлопчик, маючи свою сім’ю, буде користуватися своєю дружиною, поки вона не знайде достойну йому заміну, а дівчинка просто не вийде заміж – вона ж добре розуміє, скільки зусиль треба докласти, маючи чоловіка; або житиме, як мати, несучи все заради сім’ї. А найбільше від цього страждатиме той, який все тримав під контролем, який працював і розвивався, щоб усім було добре, краще… Це ж його діти погано живуть, а він батько, він мав би все розрулити, невже є щось йому не під силу?

 

116

І завжди поруч та, яка вже втратила присмак бути коханою – він живе вже не нею, йому ніколи телефонувати серед робочого дня просто щоб поговорити, впевнитися, що з нею все добре. Минув час, який вони ділили на двох, він його замінив тренажерним залом: зараз бути у формі – ознака успішності. Ніколи допомогти, поговорити, разом пройтись – ті ділові зустрічі так його вимотують… Гарно одягнеться, нафарбується – така вся краля, але ж він не помічає, ну, вигляд такий робить – марку треба нести відповідну, ніби все величне – для нього – звична річ; та й не можна визнавати чиїсь привілеї, то на власне еґошкодить. Гордість за впевненість і рішучість свого коханого поволі переростає в розпач. Так, поряд «особистість», а в мріях – звичайний чоловік.

Звичайно, не всі так живуть. Комусь все-таки не пощастило вийти заміж за сучасного, перспективного мачо. І вони спокійно живуть, ділячи між собою обов’язки, плануючи, як розважити на вихідні дітей і відвідати батьків, сотні разів на день телефонують один одному: хто йде в садочок, а хто – у магазин. А вечорами разом готують вечерю, паралельно перевіряючи домашні завдання в дітей, розказують дітям історії зі свого дитинства, пояснюючи, чого не варто робити, прибирають за домашніми тваринами, шкодуючи, що дозволили дітям їх завести. Ось і ніч – всі вмощуються на ліжку батьків і насолоджуються кожною миттю, проведеною разом.

114

 

Цікаво, що насправді відбувається з чоловіками? Що вони дійсно думають і відчувають? Вони ж по суті звичайні люди… мають душу. Навряд чи можливо, щоб вони не відчували потреби в чомусь доброму, ніжному. Не могла психологічна перевага і мотиваційний підхід знищити духовність в тих хто є насправді синами, коханими, батьками. Так кортить, щоб ці рядки прочитав той, хто в пріоритет ставить амбіційність, і просто наперекір усьому повернувся до ролі чоловіка і тата. І вже тоді буде все круто – адже врятована бодай одна сім’я.