«Вони зовсім інші, не такі, як ми», кажуть про сучасних дітей.

«І це чудово», – відповідаю я. (Христина Гевко – засновниця дитячої студії «Рожеві окуляри»)

Дитині 80-х важко було б вижити в сучасному світі. Так звана «іншість», яку так важко сприймає старше покоління, всього-на-всього допомагає адаптуватись до вимог часу, зрозуміти, як мріяти, діяти і досягати мети. На треба забороняти дітям літати у хмарах – повірте: згори видніше. Завдання батьків – не нагадувати про відмінність десятиліть і перенасиченість сучасного світу ґаджетами. Це вже незмінна величина, і відмовлятись від інтернету, соціальних мереж та інших модних віянь немає сенсу. Просто навчіть дітей бачити плюси і мінуси в можливостях ХХІ століття.

Чи потрібна школа журналістики всім дітям?

Відповідь однозначна: так! Поясню, чому. Чи знаєте ви хоча б одну професію, в якій не потрібне вміння висловлювати свої думки усно чи на папері? А можливо, знаєте такий колектив, в якому не важлива комунікація? А як же кар’єрний ріст без лідерських якостей і ораторської майстерності? Хоча навіщо забігати наперед – у сучасному світі без вміння працювати у публічній площині навіть у школі важкувато. Презентації проектів, виступи у шкільних виставах чи просто читання вірша напам’ять перед усім класом – усе це без потрібних навичок перетворюється на стрес для дитини.

Сучасні медіа теж наробили шуму в кожній сім’ї. Більшість школярів, дивлячись на популярних користувачів соцмереж, мріють бути блогерами, але не знають переваг та недоліків цієї «професії». Не розуміють, що таке «інформаційна безпека» та й не усвідомлюють, наскільки потужний ЗМІ тримають у руках щодня. Тому, дорогі батьки, припиніть змінювати світ і вигадувати нові заборони для дітей – це не працює. Можна навчити їх упевнено і мудро крокувати перенасиченим інформацією простором, завжди і всюди, а не лише вдома і під вашим наглядом.

А якщо говорити загалом, то створення медіапродукту розвиває естетичний смак, розширює кругозір, дає можливість нових і цікавих знайомств. Творити, навчатись, мріяти, бачити те, що раніше не помічав, бути відповідальним і не боятись – ось цілі Школи журналістики «Рожеві окуляри». І ми з нашими учнями досягали їх неодноразово.

Акторська школа – бути чи ні?

Ось тут варто розпочати з найважливішого: не акторська майстерність, а школа! Багато різних важливих дисциплін поєднались у цьому курсі: історія кіно і театру, жанрова палітра, сценічна мова, психологічні тренінги і забавки, вправи для дихання і розбір мови жестів, участь у зйомках фільмів і театральних постановках, перегляд кінокласики. Ми переслідуємо чимало цілей, запрошуючи дітей на цей курс. Тому разом із впевненістю та акторськими здібностями діти отримують широкі знання у сфері кіно і театру, знайомляться з роботами відомих режисерів, навчаються розрізняти жанри. Робота з п’єсою починається з режисера, історії створення, а вже потім власне розбір ролей і постановка. Чеські, польські і британські автори вже нам знайомі і встигли сподобатись дітям.

Акторська школа – це мистецтво, яке навчає і розкриває таланти. Цей напрям створено і для гуманітаріїв, і для математиків. Не позбавляйте дитини шансу пізнати себе з іншого боку. Акторство – це насамперед відкритість і впевненість у собі.