До дня народження Лесі Українки цікавий експеримент підготувала Творча школа Павла Табакова: діти «зарепували» вірш Лесі України «Мріє, не зрадь».

«Репового прочитання поезії Лесі Українки ще не робив ніхто. Діти не просто загорілися проектом — було стільки охочих взяти участь у запису пісні та зйомках відео, що керівники та педагоги школи провели кастинг. Діти знімали свої версії виконання під музику, і найкращі учні задіяні у прем’єрі», – зазначають представники школи

«У кожної людини є мрія, яка веде її по життю. Але не всім і не всі мрії даються легко… Головне – не здаватися, навіть якщо мучать відчай, біль, безнадія, безсонні ночі… Бажання дітей із Творчої школи Павла Табакова неординарно підготуватися до поетичних читань з нагоди дня народження Лесі Українки і перетворило маловідомий вірш славетної української поетеси на реповану композицію, що пробирає до мурах”, – кажуть у школі Павла Табакова

«Мріє, не зрадь» – це слова, які діти точно ніколи не забудуть. Це той випадок, коли поезія Лесі Українки стала цікавою для підлітків, які нон-стопом наспівують її.

“Мріє, не зрадь”

Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила,
Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей,
А тепера я в тебе остатню надію вложила.
О, не згасни, ти, світло безсонних очей!

Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари
В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть,
Вже ж тепера мене не одіб’ють від тебе примари,
І не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.

Я вже давно інших мрій відреклася для тебе.
Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя.
Вдарив час, я душею повстала сама проти себе,
І тепер вже немає мені вороття.

Тільки – життя за життя! Мріє, станься живою!
Слово, коли ти живе, статися тілом пора.
Хто моря переплив і спалив кораблі за собою,
Той не вмре, не здобувши нового добра.

Мріє, колись ти літала орлом надо мною, –
Дай мені крила свої, хочу їх мати сама,
Хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною,
А як прийдеться згинуть за теє – дарма!