Підліткові роздуми Глорії Драч

Сьогодні свідоме суспільство важко перевиховати, але привити любов до навколишнього середовища можна юному поколінню, свідомість якого ще формується. А можливо, їхній приклад і когось спонукає задуматись.

Глорія Драч – учениця ліцею “Еколенд”, радіоведуча, можель

У мене у школі є спеціальні контейнери для сортування сміття. А з настанням пандемії з’явились ще й додаткові контейнери для використаних масок та рукавичок. Ніби все добре. Сортуємо непотріб, дбаємо про довкілля… Але лякає те, що ми продукуємо так багато сміття. Люди реально наче шкідники – забруднюють все довкола!

Мене взагалі дуже дивує, що деякі дорослі настільки безвідповідальні. Вони геть байдужі до місця, де живуть. Їм байдуже, що вони залишать після себе. Агов! У цьому світі ще треба якось жити тим, хто буде після вас!

Ми – підлітки. І нам вистачає розуму не розводити довкола себе смітник. Це можливо, якщо захотіти і бути хоч трішки відповідальним.

Як це роблю я? Все просто: чистота складається з дрібничок. Ми з мамою завжди «вишукуємо» місця, щоб викинути використані батарейки. Ми не хочемо кидати їх будь-де, бо розуміємо, як вони шкодять довкіллю. Я завжди вимикаю воду, поки чищу зуби, адже так можна заощадити 19 літрів води на день! Те саме стосується і миття посуду.

Моя подруга Каріна, яка має песика, носить зі собою на вулиці брелок зі спеціальними пакетиками, які розкладаються у природі. І завжди прибирає за своїм домашнім улюбленцем.

А моя ще одна подруга – Настя щомісяця разом зі своєю сім’єю беруть великий пакет, одягають рукавички і прибирають сміття біля свого будинку. Вони закликають своїх сусідів берегти природу.

Торік я та інші учні моєї школи висадили дерева. Усім же відомо про те, що люди систематично і багато вирубують ліси. Втрати природі потрібно повертати. Завжди, коли ми їдемо з близькими у ліс на пікнік, прибираємо сміття і обов’язково (!) гасимо вогонь. Лісові пожежі – це страшно!

Також мої друзі часто використовують макулатуру і пластик повторно. Або створюють з цих відходів щось нове. А ще одна моя подруга вирощує рослини вдома, а потім пересаджує їх на вулицю.

Прикладів турботи про довкілля можу наводити ще багато. Але всі вони мають один сенс – якщо люди не хочуть чи не можуть допомогти нашому світу, то принаймні хай не заважають. Просто припинімо бездумно смітити. Будь ласка!